нейтральний

НЕЙТРА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який дотримується нейтралітету (у 1 знач.).

У місті не відчувалося спокою мирного життя нейтральної країни. Напружений темп руху на вулиці мимоволі вселяв тривогу (Іван Ле).

2. Який не стосується до жодної із сторін, країн і т. ін. (про територію).

Кораблі йшли понад межею нейтральних вод (В. Кучер);

Тихо так [у приярках], що чути навіть, як передзвонюються жайворонки, зависнувши високими дзвониками над нейтральною смугою (О. Гончар).

3. Який не приєднується до жодної із сторін (у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.), а зберігає нейтралітет (у 2 знач.).

– Ми люди нейтральні, – відповів за молодого дружно Ткач. – Нас, так би мовити, хто завоює, того й будемо (О. Довженко);

– Це медик Михайлов, нейтральний. Він є посередником між усіма течіями... (Ф. Бурлака);

// у знач. ім. нейтра́льні, них, мн. Люди, які не приєднуються до жодної із сторін (у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.), а зберігають нейтралітет (у 2 знач.).

Демонстранти поспішили геть .. Залишилися тільки нейтральні (Я. Качура);

// Який не бере участі в будь-якій справі, роботі і т. ін., байдужий до них.

Іван Петрович ніколи не був нейтральним спостерігачем чи свідком досліду; він щодня, щогодини пропонував щось нове (з наук. літ.);

// Який не стосується чого-небудь, не пов'язаний з чимсь.

Не важко було здогадатися, що привело сусіда такої пізньої пори, і саме тому Таран квапиться почати розмову з нейтральної теми (С. Журахович);

У фільмі [“Земля” О. Довженка] немає байдужих або нейтральних фонів. Відтворення природи підпорядковано розкриттю почуттів героїв (з наук. літ.).

4. Який не має яскраво виражених ознак.

Нейтральний стиль.

5. хім. Який не дає ні лужної, ні кислої реакції.

Обов'язковою умовою розчинювальної дії спирту є присутність в розчині нейтральної солі також у високій концентрації (з наук. літ.);

// При якій у результаті обміну між кислотою та основою утворюються сіль і вода.

Реакція ґрунтового розчину може бути кисла, лужна або нейтральна (з наук. літ.).

6. спец. Який не несе ні негативного, ні позитивного заряду.

Електрично заряджені частинки входять до складу атомів і молекул усіх речовин, так що нейтральні (незаряджені) тіла є такими лише тому, що в них містяться рівні кількості зарядів протилежних знаків (з навч. літ.);

При досить великій температурі і при довгій дії газ перестає бути нейтральним і складатиметься з позитивних іонів і негативних вільних електронів, що відірвалися від атомів (з наук.-попул. літ.).