нейтральний

нейтра́льний

-а, -е.

1》 Який дотримується нейтралітету (у 1 знач.).

Нейтральна зона — частина території між кордонами двох держав, яка не може служити театром воєнних дій і на якій жодна з них не має права тримати війська.

2》 Який не належить, не стосується до жодної зі сторін, країн і т. ін. (про територію).

3》 Який не приєднується до жодної зі сторін (у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.), а зберігає нейтралітет (у 2 знач.). Нейтральна держава.

|| у знач. ім. нейтральні, -них, мн. Люди, які не приєднуються до жодної зі сторін (у боротьбі, дискусії, суперечці і т. ін.), а зберігають нейтралітет (у 2 знач.).

|| Який не бере участі в будь-якій справі, роботі і т. ін., байдужий до них.

|| Який не стосується чого-небудь, не пов'язаний з чимсь.

4》 Який не має яскраво виражених ознак.

Нейтральна лексика — загальновживана лексика, яка не пов'язана з певними функціональними стилями мови і не має експресивного забарвлення.

Нейтральний колір — будь-який ахроматичний колір, той, що знаходиться в межах чорно-білого континууму.

5》 хім. Який не дає ні лужної, ні кислої реакції.

|| За якого внаслідок обміну між кислотою та основою утворюються сіль і вода.

6》 спец. Який не несе ні негативного, ні позитивного заряду.

7》 Такий, що не виявляє ні шкідливої, ні корисної дії, індиферентний.

8》 У фізиці – не заряджений електрикою.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нейтральний — нейтра́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нейтральний — [неийтрал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. нейтральний — Непричетний, непобічний, невтральний Словник чужослів Павло Штепа
  4. нейтральний — НЕЙТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який дотримується нейтралітету (у 1 знач.). У місті не відчувалося спокою мирного життя нейтральної країни. Напружений темп руху на вулиці мимоволі вселяв тривогу (Іван Ле). 2. Який не стосується до жодної із сторін, країн і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. нейтральний — нейтра́льний (лат. neutralis, від neuter – ні той, ні інший) 1. політ. Той, що дотримується нейтралітету; ¤ н-а зона – смуга землі між кордонами двох держав, на якій жодна з них не може вести воєнних дій і не має права тримати війська. 2. хім. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. нейтральний — БЕЗСТОРО́ННІЙ (про людей або їхнє ставлення до кого-, чого-небудь — позбавлений упередження, суб'єктивності), ОБ'ЄКТИ́ВНИЙ, НЕЗАЦІКА́ВЛЕНИЙ, БЕЗПРИ́СТРАСНИЙ, НЕУПЕРЕ́ДЖЕНИЙ (без заздалегідь сформованої думки, звичайно негативної, про кого-, що-небудь)... Словник синонімів української мови
  7. нейтральний — НЕЙТРА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який дотримується нейтралітету (у 1 знач.). У місті не відчувалося спокою мирного життя нейтральної країни. Напружений темп руху на вулиці мимоволі вселяв тривогу (Ле, Клен. Словник української мови в 11 томах