нелюдський

НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е.

1. Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей.

Смерть його, як і життя, нелюдська була (Панас Мирний);

Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Б. Грінченко);

Більше за інших крутився [Фред] під баян з своєю тоненькою партнеркою, яку він називав нелюдським ім'ям – Муха (Д. Ткач).

2. Який виходить за межі людських можливостей, дуже великий силою свого вияву, прояву; надлюдський, надзвичайний.

Чорні очі горять нелюдською тугою (Леся Українка);

Зі страшенними, нелюдськими зусиллями став [Василь] на ноги (Г. Хоткевич);

В країні тій великій, де було кругом без ліку і багатства, і красот, – у тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Н. Забіла).

3. Дуже жорстокий, позбавлений жалості, співчуття тощо; безжальний, немилосердний.

Нелюдський розбишака зловив малу дитину за ногу, як замахнувся, полетіла дитина на воду (О. Маковей);

Широкою полосою в прифронтовій смузі пройшла хвиля нелюдських погромів (В. Еллан-Блакитний);

// Недостойний людини; ганебний.

Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (О. Довженко).

4. розм. Який не проявляє належної уваги до кого-небудь; неуважливий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелюдський — нелю́дський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нелюдський — (не як у людей) несвітський; (- зусилля) НАДЛЮДСЬКИЙ; (біль) смертельний; (погром) ЖОРСТОКИЙ, деспотичний; (вчинок) ганебний; (ненависницький) мізантропічний; (- муки) пекельний; (радий з чужих мук) садистичний. Словник синонімів Караванського
  3. нелюдський — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. нелюдський — [неил'едз'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. нелюдський — -а, -е. 1》 Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. 2》 Який виходить за межі людських можливостей, дуже великий силою свого вияву, прояву; незвичайний. 3》 Дуже жорстокий, немилосердний, деспотичний. || Негідний людини; ганебний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нелюдський — не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т. ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і под. Дуже голосно, надривно. — О жах! — Раптом скрикнув не своїм голосом письменник.— Що я написав? Та це ж найсправжнісінька халтура (М. Фразеологічний словник української мови
  7. нелюдський — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ... Словник синонімів української мови
  8. нелюдський — Нелю́дський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нелюдський — НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. 1. Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. Смерть його, як і життя, нелюдська була (Мирний, І, 1954, 48); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Гр. Словник української мови в 11 томах
  10. нелюдський — Нелюдський, -а, -е 1) Нечеловѣческій. В неї щось у очах нелюдське світиться... У людей такого погляду не буває. Г. Барв. 375. 2) Безчеловѣчный, жестокій. І ти нелюдської дознала муки. К. ХП. 53. 3) Необходительный. Словник української мови Грінченка