1. Словник української мови в 11 томах

нелюдський

НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е.

1. Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей.

Смерть його, як і життя, нелюдська була (Мирний, І, 1954, 48);

Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Гр., І, 1963, 262);

Більше за інших крутився [Фред] під баян з своєю тоненькою партнеркою, яку він називав нелюдським ім’ям — Муха (Ткач, Арена, 1960, 42).

2. Який виходить за межі людських можливостей, дуже великий силою свого вияву, прояву; незвичайний.

Чорні очі горять нелюдською тугою (Л. Укр., III, 1952, 576);

Зі страшенними, нелюдськими зусиллями став [Василь] на ноги (Хотк., І, 1966, 116);

В країні тій великій, де було кругом без ліку і багатства, і красот, — у тяжких, нелюдських злиднях жив пригнічений народ (Забіла, У.. світ, 1960, 148).

3. Дуже жорстокий, немилосердний, деспотичний.

Нелюдський розбишака зловив малу дитину за ногу, як замахнувся, полетіла дитина на воду (Мак., Вибр., 1956, 510);

Широкою полосою в прифронтовій смузі пройшла хвиля нелюдських погромів (Еллан, II, 1958, 218);

// Недостойний людини; ганебний.

Нелюдські вчинки білих рабовласників, їх могутність і жорстокість спричинялись до запустіння цілих океанських архіпелагів (Довж., Зач. Десна, 1957, 440).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелюдський — нелю́дський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нелюдський — (не як у людей) несвітський; (- зусилля) НАДЛЮДСЬКИЙ; (біль) смертельний; (погром) ЖОРСТОКИЙ, деспотичний; (вчинок) ганебний; (ненависницький) мізантропічний; (- муки) пекельний; (радий з чужих мук) садистичний. Словник синонімів Караванського
  3. нелюдський — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. нелюдський — [неил'едз'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  5. нелюдський — -а, -е. 1》 Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. 2》 Який виходить за межі людських можливостей, дуже великий силою свого вияву, прояву; незвичайний. 3》 Дуже жорстокий, немилосердний, деспотичний. || Негідний людини; ганебний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нелюдський — НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, а, е. 1. Не властивий людині, не характерний для людини, не такий, як у людей. Смерть його, як і життя, нелюдська була (Панас Мирний); Дівчина скрикнула страшним нелюдським криком та й упала, як мертва, додолу біля мертвої матері (Б. Словник української мови у 20 томах
  7. нелюдський — не свої́м (нелю́дським, несамови́тим і т. ін.) го́лосом, зі сл. крича́ти, вереща́ти і под. Дуже голосно, надривно. — О жах! — Раптом скрикнув не своїм голосом письменник.— Що я написав? Та це ж найсправжнісінька халтура (М. Фразеологічний словник української мови
  8. нелюдський — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ... Словник синонімів української мови
  9. нелюдський — Нелю́дський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. нелюдський — Нелюдський, -а, -е 1) Нечеловѣческій. В неї щось у очах нелюдське світиться... У людей такого погляду не буває. Г. Барв. 375. 2) Безчеловѣчный, жестокій. І ти нелюдської дознала муки. К. ХП. 53. 3) Необходительный. Словник української мови Грінченка