1. Словник української мови у 20 томах

нелічений

НЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е.

Якого не обрахували, не злічили; незлічений.

[Петро:] То добро – неміряне, то добро – нелічене... за гроші його не купиш, куплею його не добудеш... (Панас Мирний);

На думку спадають дитячі загадки: “поле незміряне, вівці нелічені, пастух рогатий...” (С. Васильченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нелічений — нелі́чений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нелічений — -а, -е. Який існує у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нелічений — НЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Який існує у великій кількості. [Петро:] То добро — неміряне, то добро — нелічене… за гроші його не купиш, куплею його не добудеш… (Мирний, V, 1955, 182); На думку спадають дитячі загадки: "поле незміряне, вівці нелічені, пастух рогатий…" (Вас., І, 1959, 184). Словник української мови в 11 томах