нелічений
НЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Який існує у великій кількості.
[Петро:] То добро — неміряне, то добро — нелічене… за гроші його не купиш, куплею його не добудеш… (Мирний, V, 1955, 182);
На думку спадають дитячі загадки: "поле незміряне, вівці нелічені, пастух рогатий…" (Вас., І, 1959, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нелічений — нелі́чений прикметник Орфографічний словник української мови
- нелічений — -а, -е. Який існує у великій кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нелічений — НЕЛІ́ЧЕНИЙ, а, е. Якого не обрахували, не злічили; незлічений. [Петро:] То добро – неміряне, то добро – нелічене... за гроші його не купиш, куплею його не добудеш... (Панас Мирний); На думку спадають дитячі загадки: “поле незміряне, вівці нелічені, пастух рогатий...” (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах