немоценний
НЕМОЦЕ́ННИЙ, а, е, діал.
Непосильний, нестерпний.
У неї була немоценна болість (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- немоценний — немоце́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- немоценний — -а, -е, діал. Понад силу, якого неможливо витерпіти. Немоценний біль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- немоценний — Немоце́нний, -а, -е Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у. Словник української мови Грінченка