немоценний

НЕМОЦЕ́ННИЙ, а, е, діал.

Непосильний, нестерпний.

У неї була немоценна болість (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. немоценний — немоце́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. немоценний — -а, -е, діал. Понад силу, якого неможливо витерпіти. Немоценний біль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. немоценний — Немоце́нний, -а, -е Превышающій силы. У неї була немоценна болість. Лохв. у. Словник української мови Грінченка