неначеб
НЕНА́ЧЕБ¹, спол.
1. порівняльний. Те саме, що неначе¹ 1.
Марія отворила широко очі на козаків, подалася вперед, неначеб хотіла підбігти й не пустити їх спів з хати (В. Стефаник).
2. з'ясувальний. Те саме, що неначе¹ 2.
НЕНА́ЧЕБ², част. власне мод.
Уживається у знач. част. неначе.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неначеб — нена́чеб сполучник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови