необгороджений

НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е.

Який не має огорожі.

Всюди ями непонакривані, необгороджені (С. Ковалів);

Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. необгороджений — необгоро́джений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. необгороджений — -а, -е. Який не має огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. необгороджений — НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має огорожі. Всюди ями непонакривані, необгороджені (Ков., Тв., 1958, 64); Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Перв., Дикий мед, 1963, 21). Словник української мови в 11 томах