необгороджений
НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має огорожі.
Всюди ями непонакривані, необгороджені (Ков., Тв., 1958, 64);
Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Перв., Дикий мед, 1963, 21).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- необгороджений — необгоро́джений прикметник Орфографічний словник української мови
- необгороджений — -а, -е. Який не має огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- необгороджений — НЕОБГОРО́ДЖЕНИЙ, а, е. Який не має огорожі. Всюди ями непонакривані, необгороджені (С. Ковалів); Вулиця несподівано закінчилася, впершись двома необгородженими дворами у картопляне поле (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах