необгрунтованість

НЕОБГРУНТО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до необгрунто́ваний.

Стьопа вирішив довести Котоваєві необгрунтованість його твердження (Трубл., Лахтак, 1953, 24);

Необгрунтованість суджень свідчить про нелогічність мислення (Логіка, 1953, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me