неокласик

НЕОКЛА́СИК, а, ч.

Прихильник, послідовник неокласицизму.

До мистецького угруповання неокласиків належали, зокрема, такі чільні поети-перекладачі, як М. Рильський і М. Зеров (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неокласик — неокла́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неокласик — -а, ч. Прихильник, послідовник неокласицизму. Поети-неокласики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неокласик — НЕОКЛА́СИК, а, ч. Прихильник, послідовник неокласицизму. До створення в 1925 р. буржуазно-націоналістичної організації "Вапліте" неокласики були найправішою групою літераторів... Словник української мови в 11 томах