неокласик

неокла́сик

-а, ч.

Прихильник, послідовник неокласицизму. Поети-неокласики.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неокласик — неокла́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. неокласик — НЕОКЛА́СИК, а, ч. Прихильник, послідовник неокласицизму. До мистецького угруповання неокласиків належали, зокрема, такі чільні поети-перекладачі, як М. Рильський і М. Зеров (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. неокласик — НЕОКЛА́СИК, а, ч. Прихильник, послідовник неокласицизму. До створення в 1925 р. буржуазно-націоналістичної організації "Вапліте" неокласики були найправішою групою літераторів... Словник української мови в 11 томах