неомильний
НЕОМИ́ЛЬНИЙ, а, е, розм.
Те саме, що непоми́льний.
О, який слушний, неомильний був той інстинкт, що здержував дівчину від зносин зо мною, а з тим – і з моєю ріднею (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неомильний — Неоми́льний, -а, -е Безошибочный. Словник української мови Грінченка