неомірний
НЕОМІ́РНИЙ, а, е.
Те саме, що невимі́рний.
Проте ж хіба не все одно, яку б штуку не вигадали оті бузувіри, – міркував собі сотник, – все одно нам не встояти проти їх неомірної сили і треба всім полягти до єдиного (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me