неординарний

Значення в інших словниках

1. неординарний — неординарний – оригінальний Перше слово – книжне, вказує на те, що якийсь факт, подія, явище вирізняються з ряду інших своєю непересічністю. “Неординарні прикмети року”, “Сприяли вихованню людей неординарних, цікавих” (з газети). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. неординарний — неордина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
3. неординарний — -а, -е. Що не є ординарним; незвичайний, оригінальний. Неординарний характер. || Який вирізняється своїми якостями (про людину). Неординарна особистість. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. неординарний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови