1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неординарний

неордина́рний

-а, -е.

Що не є ординарним; незвичайний, оригінальний. Неординарний характер.

|| Який вирізняється своїми якостями (про людину). Неординарна особистість.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неординарний — неординарний – оригінальний Перше слово – книжне, вказує на те, що якийсь факт, подія, явище вирізняються з ряду інших своєю непересічністю. “Неординарні прикмети року”, “Сприяли вихованню людей неординарних, цікавих” (з газети). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. неординарний — неордина́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. неординарний — НЕОРДИНА́РНИЙ, а, е, книжн. Який відрізняється від інших, чимось виділяється; незвичний. Неординарна подія. Словник української мови у 20 томах
  4. неординарний — НЕЗВИЧА́ЙНИЙ (який відрізняється від інших, чимось виділяється), НЕОРДИНА́РНИЙ книжн., ОСОБЛИ́ВИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕЗВИ́ЧНИЙ, НЕЗВИ́КЛИЙ рідше (до якого ще не звикли); ЕКСТРАОРДИНА́РНИЙ книжн. Словник синонімів української мови