1. Словник української мови у 20 томах

неперебірливий

НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, а, е.

Який не перебирає, всім задовольняється; невимогливий.

Неперебірливий чоловік;

Взимку всі [пташки] були неперебірливі: адже в такі короткі дні .. треба було встигнути наїстися (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неперебірливий — неперебі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неперебірливий — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. неперебірливий — -а, -е. Який не перебирає, всім задовольняється; невимогливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неперебірливий — НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують)... Словник синонімів української мови
  5. неперебірливий — НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, а, е. Який не перебирає, всім задовольняється; невимогливий. Неперебірливий чоловік; Взимку всі [пташки] були неперебірливі: адже в такі короткі дні.. треба було встигнути наїстися (Ів., Ліс. казки, 1954, 23). Словник української мови в 11 томах