неперебірливий
НЕВИБА́ГЛИВИЙ (який задовольняється найнеобхіднішим щодо життєвих вигод, умов існування); НЕВИМО́ГЛИВИЙ (без надмірних вимог); НЕВЕРЕДЛИ́ВИЙ, НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, НЕПРИМХЛИ́ВИЙ (який задовольняється тим, що в нього є або що йому пропонують); НЕРОЗБІ́РЛИВИЙ (який приймає все без розбору). Дешевого й невибагливого українського робітника з Галичини знали всі закордонні фабриканти й поміщики (П. Козланюк); Коханки за дротом? Це не подобалося навіть неперебірливому Рольфу (П. Загребельний); Нерозбірливий у виборі друзів.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неперебірливий — неперебі́рливий прикметник Орфографічний словник української мови
- неперебірливий — див. легковажний Словник синонімів Вусика
- неперебірливий — -а, -е. Який не перебирає, всім задовольняється; невимогливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неперебірливий — НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, а, е. Який не перебирає, всім задовольняється; невимогливий. Неперебірливий чоловік; Взимку всі [пташки] були неперебірливі: адже в такі короткі дні .. треба було встигнути наїстися (О. Іваненко). Словник української мови у 20 томах
- неперебірливий — НЕПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, а, е. Який не перебирає, всім задовольняється; невимогливий. Неперебірливий чоловік; Взимку всі [пташки] були неперебірливі: адже в такі короткі дні.. треба було встигнути наїстися (Ів., Ліс. казки, 1954, 23). Словник української мови в 11 томах