непереможний
НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ, а, е.
Якого не можна перемогти, подолати.
Якась непереможна сила тягла Деменюка до дверей офіцини, що вели до покою (І. Франко);
// Дуже сильний, якому не можна протистояти; непереборний.
Його [Кандзюбу] захопило непереможне бажання зробить йому [Семенові] шкоду (М. Коцюбинський);
Костя мучили здогадки й непереможна цікавість (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непереможний — неперемо́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- непереможний — див. НЕЗДОЛАН НИЙ. Словник синонімів Караванського
- непереможний — див. непохитний Словник синонімів Вусика
- непереможний — -а, -е. Якого не можна перемогти, подолати. || Дуже сильний, якому не можна протистояти; непереборний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Непереможний — див. Давід Анахт Філософський енциклопедичний словник
- непереможний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч. Словник синонімів української мови
- непереможний — Неперемо́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- непереможний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ, а, е. Якого не можна перемогти, подолати. Якась непереможна сила тягла Деменюка до дверей офіцини, що вели до покою (Фр. Словник української мови в 11 томах
- непереможний — Неперемо́жний, -а, -е Непреодолимый, неодолимый, непобѣдимый. Словник української мови Грінченка