неповинність
НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до непови́нний.
З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Л. Смілянський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неповинність — непови́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неповинність — -ності, ж. Абстр. ім. до неповинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неповинність — Непови́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неповинність — НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непови́нний. З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Сміл., Сад, 1952, 206). Словник української мови в 11 томах