1. Словник української мови в 11 томах

неповинність

НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непови́нний.

З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Сміл., Сад, 1952, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неповинність — непови́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неповинність — -ності, ж. Абстр. ім. до неповинний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неповинність — НЕПОВИ́ННІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до непови́нний. З усіма його доказами неповинності Григорія погоджувалась [Надія], але вигляд її від того не веселішав (Л. Смілянський). Словник української мови у 20 томах
  4. неповинність — Непови́нність, -нности, -нності, -нністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)