непокірно
НЕПОКІ́РНО.
Присл. до непокі́рний.
* Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непокірно — непокі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непокірно — Присл. до непокірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непокірно — НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний. *Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (Кол., Терен.., 1959, 337). Словник української мови в 11 томах