непокірно

НЕПОКІ́РНО.

Присл. до непокі́рний.

* Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокірно — непокі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непокірно — Присл. до непокірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непокірно — НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний. *Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (Кол., Терен.., 1959, 337). Словник української мови в 11 томах