непокірно

НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний.

*Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (Кол., Терен.., 1959, 337).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непокірно — непокі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непокірно — Присл. до непокірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непокірно — НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний. * Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах