непокірно
НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний.
*Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (Кол., Терен.., 1959, 337).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непокірно — непокі́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непокірно — Присл. до непокірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непокірно — НЕПОКІ́РНО. Присл. до непокі́рний. * Образно. Над спокійним чолом непокірно настовбурчувались милі кучерики (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах