1. Словник української мови у 20 томах

неполохливий

НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е.

Який не відчуває страху перед ким-, чим-небудь, досить сміливий; небоязливий, нелякливий.

– А твій [батько] хто, що ти варнякаєш, сороченя? – Я – не сороченя, пане старосто, – трохи подумавши, одповів неполохливий Свиридон, – мій тато трудящий елемент на будівництві (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неполохливий — неполохли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неполохливий — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  3. неполохливий — -а, -е. Який не боїться, не полохається кого-небудь, досить сміливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неполохливий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. неполохливий — НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який не боїться, не полохається кого-небудь, досить сміливий. — А твій [батько] хто, що ти варнякаєш, сороченя? — Я — не сороченя, пане старосто, — трохи подумавши, одповів неполохливий Свиридон, — мій тато трудящий елемент на будівництві (Ю. Янов., Мир, 1956, 142). Словник української мови в 11 томах