1. Словник української мови в 11 томах

неполохливий

НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який не боїться, не полохається кого-небудь, досить сміливий.

— А твій [батько] хто, що ти варнякаєш, сороченя? — Я — не сороченя, пане старосто, — трохи подумавши, одповів неполохливий Свиридон, — мій тато трудящий елемент на будівництві (Ю. Янов., Мир, 1956, 142).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неполохливий — неполохли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неполохливий — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  3. неполохливий — -а, -е. Який не боїться, не полохається кого-небудь, досить сміливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неполохливий — НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який не відчуває страху перед ким-, чим-небудь, досить сміливий; небоязливий, нелякливий. – А твій [батько] хто, що ти варнякаєш, сороченя?... Словник української мови у 20 томах
  5. неполохливий — СМІ́ЛИ́ВИЙ (який не знає страху, не боїться небезпеки), СМІ́ЛИЙ рідше, ХОРО́БРИЙ, ВІДВА́ЖНИЙ підсил., МУ́ЖНІЙ підсил., БЕЗСТРА́ШНИЙ підсил., НЕБОЯЗКИ́Й, НЕБОЯЗЛИ́ВИЙ, НЕЛЯКЛИ́ВИЙ, НЕПОЛОХЛИ́ВИЙ, БЕЗБО́ЯЗНИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., ВІДЧАЙДУ́ШНИЙ підсил. Словник синонімів української мови