1. Словник української мови у 20 томах

непомітно

НЕПОМІ́ТНО.

Присл. до непомі́тний 1.

Дівчата непомітно зглянулись і осміхнулись (С. Васильченко);

В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки (О. Довженко);

// у знач. присудк. сл. Не можна помітити.

– Вам непомітно, що ми пливемо (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непомітно — непомі́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непомітно — див. поволі; таємно Словник синонімів Вусика
  3. непомітно — Присл. до непомітний 1). || у знач. присудк. сл. Не можна помітити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непомітно — Небачно, небачено, недобачно, недобачено, непобачено, незавважно, незауважено, неспостережно, неспостережено Словник чужослів Павло Штепа
  5. непомітно — НЕПОМІ́ТНО. Присл. до непомі́тний 1. Дівчата непомітно зглянулись і осміхнулись (Вас., II, 1959, 48); В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки (Довж., І, 1958, 95); // у знач. присудк. сл. Не можна помітити. — Вам непомітно, що ми пливемо (Коцюб., II, 1955, 289). Словник української мови в 11 томах