непорядок
НЕПОРЯ́ДОК, дку, ч.
Відсутність або недодержанняладу, порядку; безладдя, нелад.
– Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький);
Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (С. Васильченко);
Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непорядок — непоря́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- непорядок — див. НЕЛАД. Словник синонімів Караванського
- непорядок — -дку, ч. Відсутність або недодержання порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непорядок — див. безпорядок, хаос, анархія Словник чужослів Павло Штепа
- непорядок — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови
- непорядок — НЕПОРЯ́ДОК, дку, ч. Відсутність або недодержання порядку. — Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (Н.-Лев., IV, 1956, 146); Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (Вас. Словник української мови в 11 томах