1. Словник української мови в 11 томах

непорядок

НЕПОРЯ́ДОК, дку, ч. Відсутність або недодержання порядку.

— Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (Н.-Лев., IV, 1956, 146);

Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (Вас., І, 1959, 219);

Метушня у дворі все посилювалася, і чим більше було цієї метушні, тим більше непорядку (Тют., Вир, 1964, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорядок — непоря́док іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. непорядок — див. НЕЛАД. Словник синонімів Караванського
  3. непорядок — -дку, ч. Відсутність або недодержання порядку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. непорядок — див. безпорядок, хаос, анархія Словник чужослів Павло Штепа
  5. непорядок — НЕПОРЯ́ДОК, дку, ч. Відсутність або недодержанняладу, порядку; безладдя, нелад. – Скрізь непорядок, нелад. І наймити десь порозходились (І. Нечуй-Левицький); Настя одчинила двері, зазирнула в клас: може, там який непорядок (С. Словник української мови у 20 томах
  6. непорядок — БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм. Словник синонімів української мови