1. Словник української мови в 11 томах

непорівнянний

НЕПОРІВНЯ́ННИЙ, а, е. Якого не можна порівняти з кимось, чимось; який не має нічого спільного з ким-, чим-небудь іншим.

Місто виростало перед самими очима — грандіозне і сліпуче, непорівнянне ні з чим іншим, раніше баченим у житті (Полт., Повість.., 1960, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непорівнянний — непорівня́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. непорівнянний — -а, -е. Якого не можна порівняти з кимось, чимось; який не має нічого спільного з ким-, чим-небудь іншим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непорівнянний — НЕПОРІВНЯ́ННИЙ, а, е. Якого не можна зіставити з кимось, чимось; який не має нічого спільного з ким-, чим-небудь іншим. Місто виростало перед самими очима – грандіозне і сліпуче, непорівнянне ні з чим іншим, раніше баченим у житті (О. Полторацький). Словник української мови у 20 томах