непосидюче
НЕПОСИДЮ́ЧЕ.
Присл. до непосидю́чий.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непосидюче — непосидю́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непосидюче — Присл. до непосидючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- непосидюче — НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий. В сіренькому піджачку, в сірих штанцях на тонких ногах з гострими коліньми, він [актор] непосидюче метушився (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 304). Словник української мови в 11 томах