1. Словник української мови в 11 томах

непосидюче

НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий.

В сіренькому піджачку, в сірих штанцях на тонких ногах з гострими коліньми, він [актор] непосидюче метушився (Горький, Життя К. Самгіна, перекл. Хуторяна, І, 1952, 304).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. непосидюче — непосидю́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. непосидюче — Присл. до непосидючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. непосидюче — НЕПОСИДЮ́ЧЕ. Присл. до непосидю́чий. Словник української мови у 20 томах