непохитно
НЕПОХИ́ТНО.
Присл. до непохи́тний 1, 2.
Оля непохитно вірила у свою здогадку (Л. Юхвід).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непохитно — непохи́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- непохитно — Присл. до непохитний 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- непохитно — Непохи́тно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- непохитно — НЕПОХИ́ТНО. Присл. до непохи́тний 1, 2. Наша соціалістична держава непохитно стоїть на варті миру (Літ. газ., 23. VI 1949, 1); Ленін був непохитно переконаний у перемозі соціалістичної революції (Біогр. Леніна, 1955, 170); Оля непохитно вірила у свою здогадку (Юхвід, Оля, 1959, 81). Словник української мови в 11 томах
- непохитно — Непохитно нар. Стойко. Словник української мови Грінченка