непохідний
НЕПОХІДНИ́Й, а, е.
Якому не властива похідність.
Непохідні основи [слів] мають досить широку семантику (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непохідний — непохідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непохідний — -а, -е. Який не утворений, не виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови