непохідний
непохідни́й
-а, -е.
Який не утворений, не виведений і т. ін. з іншого подібного (про величину, форму, категорію тощо).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- непохідний — непохідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- непохідний — НЕПОХІДНИ́Й, а, е. Якому не властива похідність. Непохідні основи [слів] мають досить широку семантику (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах