неправда
НЕПРА́ВДА, и, ж.
1. Те, що суперечить правді, істині; брехня; протилежне правда.
[Прісцілла:] Неправди я казать тобі не хочу, а правду перемовчать не здолаю (Леся Українка);
Василько й сам незчувся, як сказав неправду (О. Донченко);
// у знач. пред.
Доря почув холодок в тілі. – Неправда... ти все жартуєш... (М. Коцюбинський);
– Тут всі комсомольці, – сказав молодий учитель Сергій Гомон, коли поліцаї виводили вчительку. – Неправда, я не комсомолець (О. Довженко).
2. Несправедливі, нечесні, шахрайські вчинки; обман.
[Марина:] Багато татко людям чинив неправди (М. Кропивницький);
Пан знову хоче її [землю] відібрати, почав судитися і, видко, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах);
// Несправедливість у людських стосунках.
Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить (Т. Шевченко);
Йде він війною на саму неправду людську. На батрацтво своє гірке (О. Гончар).
(1) Свята́ непра́вда – неправда, до якої вдаються заради чогось кращого.
[Прісцілла:] Ні, мій друже! Хоч, може, се була б свята неправда, але ні серце, ні язик не може на неї зважитись (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- неправда — непра́вда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- неправда — Кривда; БРЕХНЯ, ур. |о|лжа; П. несправедливість, беззаконня, сваволя. Словник синонімів Караванського
- неправда — -и, ж. 1》 Те, що суперечить правді, істині; брехня; прот. правда. || у знач. присудк. сл. 2》 Несправедливі, нечесні, шахрайські вчинки; обман. || Несправедливість у людських стосунках. [Усякими і т. ін.] правдами й неправдами — будь-якими засобами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неправда — (уся́кими) пра́вдами й непра́вдами. Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т. ін.; будь-що. Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх .. шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Фразеологічний словник української мови
- неправда — НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю.. Словник синонімів української мови
- неправда — НЕПРА́ВДА, и, ж. 1. Те, що суперечить правді, істині; брехня; протилежне правда. [Прісцілла:] Неправди я казать тобі не хочу, а правду перемовчать не здолаю (Л. Укр., II, 1951, 342); Василько й сам незчувся, як сказав неправду (Донч. Словник української мови в 11 томах