1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неправда

непра́вда

-и, ж.

1》 Те, що суперечить правді, істині; брехня; прот. правда.

|| у знач. присудк. сл.

2》 Несправедливі, нечесні, шахрайські вчинки; обман.

|| Несправедливість у людських стосунках.

[Усякими і т. ін.] правдами й неправдами — будь-якими засобами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неправда — непра́вда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неправда — Кривда; БРЕХНЯ, ур. |о|лжа; П. несправедливість, беззаконня, сваволя. Словник синонімів Караванського
  3. неправда — НЕПРА́ВДА, и, ж. 1. Те, що суперечить правді, істині; брехня; протилежне правда. [Прісцілла:] Неправди я казать тобі не хочу, а правду перемовчать не здолаю (Леся Українка); Василько й сам незчувся, як сказав неправду (О. Донченко); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
  4. неправда — (уся́кими) пра́вдами й непра́вдами. Різними засобами, навіть порушуючи певні норми, етикет і т. ін.; будь-що. Не ждав, поки міністерство пришле йому гарних працівників: він сам їх .. шукав і правдами й неправдами перетягав на свій завод (П. Фразеологічний словник української мови
  5. неправда — НЕПРА́ВДА (те, що суперечить правді); ОБМА́Н, БРЕХНЯ́ розм., ЛЖА заст., ОЛЖА́ заст. (навмисне викривлення істини). — Неправда. Я не міг цього сказати. Я хотів сказати щось інше (О. Довженко); (Нартал:) Я сам себе дурив, що їх люблю.. Словник синонімів української мови
  6. неправда — НЕПРА́ВДА, и, ж. 1. Те, що суперечить правді, істині; брехня; протилежне правда. [Прісцілла:] Неправди я казать тобі не хочу, а правду перемовчать не здолаю (Л. Укр., II, 1951, 342); Василько й сам незчувся, як сказав неправду (Донч. Словник української мови в 11 томах