1. Словник української мови у 20 томах

неправильність

НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до непра́вильний.

Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем (з мови документів).

2. Те, що відступає, відхиляється від норми; помилка, хиба.

– В чому ж, – питаю, – неправильність? Яку це ти береш на себе сміливість мені вказувати? (О. Донченко).

3. Порушення нормального розвитку чого-небудь.

Ніколи на його [столоначальника] обличчі не з'являлося усмішки, нічого не відбивалося на ньому: ні злодійського, ні доброго; без усякої різкої неправильності, воно було мармурово холодним (О. Полторацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неправильність — непра́вильність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неправильність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до неправильний. 2》 Відхилення від норми; помилка, погрішність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неправильність — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. Словник синонімів української мови
  4. неправильність — НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до непра́вильний. III з’їзд визнав неправильність того повороту до застарілих, віджилих поглядів "економізму", який намітився в нашій партії.. (Ленін, 10, 1970, 196). 2. Відхилення від норми; помилка, погрішність. Словник української мови в 11 томах