неправильність

АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн. У нас ми бачимо ту анамалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І. Франко); Статева ненормальність; — Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Його (Нен Сагора) мозок легко й радісно розбирався ..в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Ю. Смолич); Ніколи на його (столоначальника) обличчі не з'являлося усмішки, нічого не відбивалося на ньому: ні злодійського, ні доброго; без усякої різкої неправильності, воно було мармурово холодним (О. Полторацький); Патологія мислення починається тоді, коли працівник чекає, що хтось постійно ставитиме йому щось за мету (з журналу); Якщо емоції здатні породжувати анормальність свідомості, викликати екстази, осягання, галюцинації, привиди, то глузд зобов'язаний пропускати лише раціональне (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неправильність — непра́вильність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. неправильність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до неправильний. 2》 Відхилення від норми; помилка, погрішність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неправильність — НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до непра́вильний. Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  4. неправильність — НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ності, ж. 1. Абстр. ім. до непра́вильний. III з’їзд визнав неправильність того повороту до застарілих, віджилих поглядів "економізму", який намітився в нашій партії.. (Ленін, 10, 1970, 196). 2. Відхилення від норми; помилка, погрішність. Словник української мови в 11 томах