неприкритий
НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е.
1. Який не має ніякого прикриття.
Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (М. Коцюбинський);
Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (з наук. літ.);
// Не закритий добре, щільно.
Чайник неприкритий парував (Панас Мирний);
// Без головного убору.
З яру повівав холодний нічний вітерець, приносив пахощі квітів та ворушив кучері на циганських неприкритих головах (Д. Ткач).
2. перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований.
Ті самі “бойовики”, які раніше здійснювали неприкрите вимагання, тепер є офіційними працівниками “охоронних” або “страхових” структур, що діють на ринках (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неприкритий — неприкри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- неприкритий — -а, -е. 1》 Який не має ніякого прикриття. || Не закритий добре, щільно. || Без головного убору. 2》 перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неприкритий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Словник синонімів української мови
- неприкритий — НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має ніякого прикриття. Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (Коцюб., II, 1955, 297); Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах