неприкритий
неприкри́тий
-а, -е.
1》 Який не має ніякого прикриття.
|| Не закритий добре, щільно.
|| Без головного убору.
2》 перен. Який відбувається цілком відкрито; зовсім неприхований.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неприкритий — неприкри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- неприкритий — НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має ніякого прикриття. Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (М. Коцюбинський); Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (з наук. літ.); // Не закритий добре, щільно. Словник української мови у 20 томах
- неприкритий — ВІДВЕ́РТИЙ (який проявляється цілком відкрито), ВІДКРИ́ТИЙ, ПРЯМИ́Й, НЕПРИХО́ВАНИЙ, НЕПРИКРИ́ТИЙ, НЕЗАМАСКО́ВАНИЙ, Я́ВНИЙ, ПОМІ́ТНИЙ, ПРОЗО́РИЙ, НЕПОТАЙНИ́Й, НЕТА́ЄНИЙ рідше. Гвоздь подивився на мене з відвертим презирством (І. Словник синонімів української мови
- неприкритий — НЕПРИКРИ́ТИЙ, а, е. 1. Який не має ніякого прикриття. Неприкрита нога Антона вибивалась з-під ковдри (Коцюб., II, 1955, 297); Наламане листя [тютюну] ні в якому разі не можна залишати неприкритим на сонці (Техн. культ. Словник української мови в 11 томах