1. Словник української мови у 20 томах

неприторенний

НЕПРИТОРЕ́ННИЙ, а, е, розм.

Для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості (перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яниці, злодія, негідника тощо); несосвітенний, невиправний, пропащий.

–Ти, Хомо, є неприторенний злодій! – прорекла Дармограїха, наче піп із амвона (Є. Гуцало);

Наведе із собою п'яниць неприторенних (Сл. Б. Грінченка);

// Уживається як лайливе слово.

[Софія:] Докажу я, на всіх докажу, не виховаєтесь!.. [Репиха:] Навіжена, неприторенна!.. (М. Кропивницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприторенний — Нездарний, (реґіоналізм) Жінко, ти каланице моя неприторонна. [Лч. 11]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. неприторенний — неприторе́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. неприторенний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. неприторенний — -а, -е, розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки; несосвітенний. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. неприторенний — НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. (про людину — для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості: перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яницю, злодія, негідника тощо), НЕСУСВІ́ТНИЙ розм., НЕПРИТОРЕ́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. неприторенний — Неприторе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. неприторенний — НЕПРИТОРЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки; несосвітенний; // Уживається як лайливе слово. [Софія:] Докажу я, на всіх докажу, не виховаєтесь!.. [Репиха:] Навіжена, неприторенна!.. (Кроп., III, 1959, 78). Словник української мови в 11 томах