1. Великий тлумачний словник сучасної мови

неприторенний

неприторе́нний

-а, -е, розм.

Який відзначається великою мірою негативної ознаки; несосвітенний.

|| Уживається як лайливе слово.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприторенний — Нездарний, (реґіоналізм) Жінко, ти каланице моя неприторонна. [Лч. 11]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
  2. неприторенний — неприторе́нний прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. неприторенний — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. неприторенний — НЕПРИТОРЕ́ННИЙ, а, е, розм. Для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості (перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яниці, злодія, негідника тощо); несосвітенний, невиправний, пропащий. –Ти, Хомо, є неприторенний злодій!... Словник української мови у 20 томах
  5. неприторенний — НЕСОСВІТЕ́ННИЙ розм. (про людину — для якого дуже характерні певні негативні ознаки, якості: перев. про дурня, шахрая, ледаря, п'яницю, злодія, негідника тощо), НЕСУСВІ́ТНИЙ розм., НЕПРИТОРЕ́ННИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. неприторенний — Неприторе́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. неприторенний — НЕПРИТОРЕ́ННИЙ, а, е, розм. Який відзначається великою мірою негативної ознаки; несосвітенний; // Уживається як лайливе слово. [Софія:] Докажу я, на всіх докажу, не виховаєтесь!.. [Репиха:] Навіжена, неприторенна!.. (Кроп., III, 1959, 78). Словник української мови в 11 томах