неприємно
НЕПРИЄ́МНО.
Присл. до неприє́мний.
Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Григорій Тютюнник);
Розмова ця неприємно вразила Каринського (Ю. Шовкопляс);
// у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін.
В хаті темно, хоч вікна чималі, і якось неприємно (І. Нечуй-Левицький);
Мені зробилось неприємно, що я змушую чекати його двадцять хвилин (Ю. Яновський);
Неприємно ходити босому по стерні (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неприємно — неприє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- неприємно — Присл. до неприємний. || у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає невдоволення, незручність і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неприємно — хохл. (непріятно) прикро прикро, нелюбо, уразливо Словник чужослів Павло Штепа
- неприємно — Неприє́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неприємно — НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний. Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Тют., Вир, 1964,355); Розмова ця неприємно вразила Каринського (Шовк., Інженери, 1948, 46); // у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін. Словник української мови в 11 томах
- неприємно — Неприємно нар. Непріятно. Словник української мови Грінченка