1. Словник української мови в 11 томах

неприємно

НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний.

Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Тют., Вир, 1964,355);

Розмова ця неприємно вразила Каринського (Шовк., Інженери, 1948, 46);

// у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін.

В хаті темно, хоч вікна чималі, і якось неприємно (Н.-Лев., II, 1956, 392);

Мені зробилось неприємно, що я змушую чекати його двадцять хвилин (Ю. Янов., II, 1958, 92);

Неприємно ходити босому по стерні (Довж., Зач. Десна, 1957, 473).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприємно — неприє́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. неприємно — Присл. до неприємний. || у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає невдоволення, незручність і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неприємно — хохл. (непріятно) прикро прикро, нелюбо, уразливо Словник чужослів Павло Штепа
  4. неприємно — НЕПРИЄ́МНО. Присл. до неприє́мний. Капітан засміявся уривчасто і неприємно (Григорій Тютюнник); Розмова ця неприємно вразила Каринського (Ю. Шовкопляс); // у знач. присудк. сл. Не подобається, викликає незадоволення, незручність і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. неприємно — Неприє́мно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неприємно — Неприємно нар. Непріятно. Словник української мови Грінченка