неприємний
НЕПРИЄ́МНИЙ, а, е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін.
Вітри тут бувають неприємні, не дуже холодні, але такі сильні (Л. Укр., V, 1956, 208);
Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки (Смолич, І, 1958, 72);
Він подумав, що ця людина теж неприємна і з нею тяжко буде зговоритися (Тют., Вир, 1964, 101);
// Який викликає почуття незадоволення, незручності, прикрості і т. ін.
Сварилась [матушка] на сина і стукала ціпком, щоб перервати неприємну розмову (Коцюб., І, 1955, 330);
Гуляючи з хлопцями на Набережній, Павлуша тільки й думав, що про ту неприємну пригоду в дворі (Головко, II, 1957, 272);
// у знач. ім. неприє́мне, ного, с. Те, що викликає почуття незадоволення, незручності і т. ін.
Сьогодні Брайко спробував переступити усе те тяжке й неприємне, що мав позаду (Загреб., День.., 1964, 224).
Значення в інших словниках
- неприємний — неприємний – прикрий Між прикметниками є певна семантична відмінність. Неприємний означає, що якась особа, дія чи явище викликають у когось почуття незадоволення, незручності. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- неприємний — неприє́мний прикметник Орфографічний словник української мови
- неприємний — Прикрий; (на слух) неоковирний; (прогріх) досадний; (хто) непривабливий, несимпатичний, незугарний; І НЕПРИЄМНІСТЬ, ф. капость, клопіт і п. ф. Словник синонімів Караванського
- неприємний — [неиприейемнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- неприємний — Неприємний і прикрий Наша класична література тільки зрідка користувалась прикметником неприємний і прислівником неприємно, надаючи перевагу словам прикрий і прикро. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- неприємний — -а, -е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. || Який викликає почуття невдоволення, незручності, прикрості і т. ін. || у знач. ім. неприємне, ного, с. Те, що викликає почуття незадоволення, незручності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неприємний — НЕПРИЄ́МНИЙ, а, е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. Вітри тут бувають неприємні, не дуже холодні, але такі сильні (Леся Українка); Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки (Ю. Словник української мови у 20 томах
- неприємний — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється... Словник синонімів української мови
- неприємний — Неприє́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- неприємний — Неприємний, -а, -е Непріятный. Словник української мови Грінченка