неприємний

Прикрий; (на слух) неоковирний; (прогріх) досадний; (хто) непривабливий, несимпатичний, незугарний; І НЕПРИЄМНІСТЬ, ф. капость, клопіт і п. ф.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприємний — неприємний – прикрий Між прикметниками є певна семантична відмінність. Неприємний означає, що якась особа, дія чи явище викликають у когось почуття незадоволення, незручності. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. неприємний — неприє́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. неприємний — [неиприейемнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. неприємний — Неприємний і прикрий Наша класична література тільки зрідка користувалась прикметником неприємний і прислівником неприємно, надаючи перевагу словам прикрий і прикро. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. неприємний — -а, -е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. || Який викликає почуття невдоволення, незручності, прикрості і т. ін. || у знач. ім. неприємне, ного, с. Те, що викликає почуття незадоволення, незручності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. неприємний — НЕПРИЄ́МНИЙ, а, е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. Вітри тут бувають неприємні, не дуже холодні, але такі сильні (Леся Українка); Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки (Ю. Словник української мови у 20 томах
  7. неприємний — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється... Словник синонімів української мови
  8. неприємний — Неприє́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. неприємний — НЕПРИЄ́МНИЙ, а, е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. Вітри тут бувають неприємні, не дуже холодні, але такі сильні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. неприємний — Неприємний, -а, -е Непріятный. Словник української мови Грінченка