неприємний

Неприємний і прикрий

Наша класична література тільки зрідка користувалась прикметником неприємний і прислівником неприємно, надаючи перевагу словам прикрий і прикро. У сучасній українській літературі слова прикрий і прикро дедалі більше поступаються перед прикметником неприємний і прислівником неприємно: «Дівчині снився якийсь неприємний сон»; «Щоб мати менше неприємних розмов з директором, він уникав його»; «Людині неприємно бачити й знати, що вона відстала від життя».

Між цими прикметниками й прислівниками є деяка семантична різниця: прикметник неприємний означає, що якась особа, дія чи явище не дають приємності людині: неприємна робота, неприємний чоловік; прикметник прикрий — емоційно наснаженіший, указує на більше враження від якості особи, дії чи явища: «Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені» (М. Коцюбинський); «Колісник прикро подивився йому у вічі» (Панас Мирний). Отож, може бути неприємна розмова і прикра, неприємна згадка і прикра — все залежить від того, які емоції ми вкладаємо в ці слова.

Слід пам’ятати, що прикметник прикрий має ще значення «крутий» (прикрий берег), а також «різкий»: червоний, аж прикрий (Словник Б. Грінченка).

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неприємний — [неиприейемнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  2. неприємний — -а, -е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. || Який викликає почуття невдоволення, незручності, прикрості і т. ін. || у знач. ім. неприємне, ного, с. Те, що викликає почуття незадоволення, незручності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неприємний — Неприє́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. неприємний — Неприємний, -а, -е Непріятный. Словник української мови Грінченка
  5. неприємний — НЕПРИЄ́МНИЙ, а, е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. Вітри тут бувають неприємні, не дуже холодні, але такі сильні (Леся Українка); Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. неприємний — неприє́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  7. неприємний — НЕБА́ЖАНИЙ (який не підходить, не подобається кому-небудь), НЕВГО́ДНИЙ (НЕУГО́ДНИЙ) розм.; ОДІО́ЗНИЙ книжн. (який викликає негативне ставлення до себе); НЕПРО́ХАНИЙ, НЕПРО́ШЕНИЙ (про людину або взагалі живу істоту — який з'являється... Словник синонімів української мови
  8. неприємний — Прикрий; (на слух) неоковирний; (прогріх) досадний; (хто) непривабливий, несимпатичний, незугарний; І НЕПРИЄМНІСТЬ, ф. капость, клопіт і п. ф. Словник синонімів Караванського
  9. неприємний — неприємний – прикрий Між прикметниками є певна семантична відмінність. Неприємний означає, що якась особа, дія чи явище викликають у когось почуття незадоволення, незручності. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  10. неприємний — НЕПРИЄ́МНИЙ, а, е. Який не подобається своїми якостями, властивостями і т. ін. Вітри тут бувають неприємні, не дуже холодні, але такі сильні (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах