нервувати
Нервувати й нервуватися
Дуже часто, надто в деяких південних говорах, уживають слова нервувати в невластивому йому значенні: «Він цілий день нервує й ніяк не може заспокоїтися». Нервувати людину може хтось інший, а не вона саму себе: «Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора» (І. Ле). Коли треба висловитися, що людина перебуває в збудженому, нервовому стані, тоді слід послугуватись дієсловом нервуватися: «Руднєв щогодини запитував Ковпака про хід роботи і, одержуючи невтішні відповіді, нервувався» (П. Воронько).
Джерело:
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нервувати — Коли вживають дієслово нервувати, а коли нервуватися? Часом нервувати використовують у не властивому йому значенні: “Вона помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно” (Петро Панч). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- нервувати — нервува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- нервувати — Шарпати нерви <�псувати кров> кому, ДРАТУВАТИ; (- звук) тягти за душу; п-к -УЮЧИЙ, що нервує, здатний рознервувати, дратівний, дражливий, дратівливий. Словник синонімів Караванського
- нервувати — див. сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
- нервувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Те саме, що нервуватися. 2》 перех. Приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нервувати — НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Спричиняти в кого-небудь нервове збудження, роздратування. Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні відповіді дівчини нервували її (І. Словник української мови у 20 томах
- нервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
- нервувати — Нервува́ти, нерву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нервувати — НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Те саме, що нервува́тися. Жінка помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно (Панч, Синів.. Словник української мови в 11 томах