1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

нервувати

Коли вживають дієслово нервувати, а коли нервуватися?

Часом нервувати використовують у не властивому йому значенні: “Вона помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно” (Петро Панч). Нервувати людину може щось чи хтось інший, а не вона саму себе: “Особливо це чомусь нервувало, непокоїло Никанора” (Іван Ле).

Якщо треба передати стан збудження, роздратування, тоді доречне слово нервуватися: “Бжеський нервувався і, чекаючи на відповідь, роздратовано тарабанив пальцями по столу” (Зінаїда Тулуб).

Читаємо в газеті: “У кабінеті слідчого Пархомчук нервує і ніяк не збереться з думками”. Дієслово нервувати означає “приводити кого-небудь у стан збудження, роздратування, прикро вражати”. Однак тут мовиться, що Пархомчук сам у такому стані, отже, він не нервує, а нервується. Так і потрібно було написати.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нервувати — нервува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нервувати — Шарпати нерви <�псувати кров> кому, ДРАТУВАТИ; (- звук) тягти за душу; п-к -УЮЧИЙ, що нервує, здатний рознервувати, дратівний, дражливий, дратівливий. Словник синонімів Караванського
  3. нервувати — див. сердитися; хвилюватися Словник синонімів Вусика
  4. нервувати — Нервувати й нервуватися Дуже часто, надто в деяких південних говорах, уживають слова нервувати в невластивому йому значенні: «Він цілий день нервує й ніяк не може заспокоїтися». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. нервувати — -ую, -уєш, недок. 1》 неперех. Те саме, що нервуватися. 2》 перех. Приводити кого-небудь у стан нервового збудження, роздратування; прикро вражати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. нервувати — НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. кого. Спричиняти в кого-небудь нервове збудження, роздратування. Ольга нетерпляче прикусила губу. Короткі, нескладні відповіді дівчини нервували її (І. Словник української мови у 20 томах
  7. нервувати — ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін. Словник синонімів української мови
  8. нервувати — Нервува́ти, нерву́ю, -ву́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. нервувати — НЕРВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. неперех. Те саме, що нервува́тися. Жінка помітно нервувала і час від часу зиркала у вікно (Панч, Синів.. Словник української мови в 11 томах